Роль грунту у житті людини

Роль грунту у житті  людини

У сучасний період 
ставлення людини до ґрунту двоїсте, - 
як до природного тіла, а також предмета і продукту праці та земельного ресурсу

Місце  грунтів у навколишньому природному середовищі

Грунт – біокосний геокомпонент географічної оболонки (біосфери, - при моноцентричному підході), переважно сформований у приповерхневій частині Землі і який на глобальному масштабному рівні утворює специфічну оболонку – педосферу.

Роль грунту у навколишньому природному середовищі (залежно від сутнісних, просторових та часових особливостей)

• Середовище й умова існуван­ня рослинності, тварин і мікроорганізмів, значною мірою це об’єкт забезпечення життя на Землi

З ґрунту рослини (а через них тварини i людина) отримують елементи мiнерального живлення i воду для створення бiомаси. В ґрунтi акумулюються необхiднi органiзмам бiофiльнi елементи в доступних для них формах хiмiчних сполук. Без ґрунту iснування природних асоцiацiй живих органiзмiв на Землi неможливе. Ґрунт – це наслiдок життя i водночас умова його iснування.

• Забезпечення кругообігових та циклічних процесів, зокрема це забезпечення постійної взаємодії великого геологічного та малого біологічного кругообігу (циклів) речовин на земній поверхні.

На поверхнi землi первиннi гiрськi породи пiддаються вивiтрюванню. Поверх кори вивiтрювання формується ґрунт, в якому акумулюються елементи живлення живих органiзмiв. Цi елементи захоплюються з ґрунту рослинами i через ряд промiжних трофiчних циклiв (рослини – тварини – мiкроорганiзми) повертаються назад до ґрунту, що й складає малий бiологiчний кругообiг (МБК) речовин. З ґрунту елементи частково виносяться атмосферними опадами до гiдрографiчної мережі, певних зон акумуляцiї i, нарештi, до Свiтового океану. Тут вони дають початок утворенню осадових гiрських порiд. Це великий геологiчний кругообiг речовин (ВГК). Ґрунт є зв'язуючою ланкою i регулятором взаємодiї цих двох циклiв речовин у географічній оболонці.

• Акумулятор активної органічної речовини й пов’язаної з нею хімічної енергії на земній поверхні.

Ґрунтовий покрив є важливою умовою фотосинтетичної діяльності рослин, які акумулюють колосальну кількість сонячної енергії, зв'язаної у рослинній органічній речовині. Рослинність наземних ґрунтів акумулює за рік ~ 0,5-10 15 кВт енергії шляхом фотосинтезу (В.А.Ковда, 1973). Система “ґрунт – рослина – тварина” в житті людства є головним постачальником трансформованої енергії Сонця.

• Регулятор бiогеохімічних процесів з відповідним, в часі, досягненням екосистемами стану спонтанного саморозвитку, зрілості і сталості у взаємозв’язках з навколишнім середовищем.

Щiльнiсть життя на Землi регулюється родючістю ґрунту, оскiльки забезпечує рiст i розвиток рослин, їх життєві процеси. Розподiл живих органiзмiв на сушi планети, їх щiльнiсть у великій мiрі визначаються географiчною неоднорiднiстю ґрунту та його родючістю, яка обумовлюється певними клiматичними умовами.
Роль грунтів у житті людини

• Грунт - земельний ресурс, що є особливо важливим для сільського, водного, лісового та інших видів  землекористування. Яскравим проявом такої важливості є формування сучасного земельного кадастру і відповідно діючої з 1.01.2013 р. публічної електронної кадастрової карти, яка дає можливість упорядкувати існуюче різноманіття земельних наділів. Не все тут безхмарно з цією картою, зокрема з огляду на наявність критичних статей журналістів, проте країна вперше отримала можливість такого впорядкування і відповідно кожен землевласник може перевірити правильність просторового відображення свого землеволодіння.   
• Грунтовий покрив є універсальним біологічним вбирачем і нейтралізатором багатьох забруднень.
• У сільському господарстві грунт виступає як основний засіб виробництва.
• Своєрідним проявом важливості грунтів для людини є впровадження:

Дня Землі – 20-21 березня (ООН) або 22 квітня. Символ такого дня – грецька буква тета (?).
Всесвітнього Дня грунту – 5 грудня.
Цей День був ініційований у 2002 року в м. Бангкоку учасниками міжнародного конгресу ґрунтознавців, адже саме 5 грудня 1883 року В.В. Докучаєв захистив свою докторську дисертацію «Русский чорнозем».